Додаткові матеріали

   - особистість, що самовдосконалюється,
  - майбутній фахівець,
   - людина, здатна навчатись упродовж усього життя,
   - громадянин, що бере участь у  соціально – політичному житті країни,
   - сімянин.
Головна місія школи – сформувати світогляд та життєві переконання випускників, підготувати учня до життя у соціумі, створити умови до самореалізації дитини у колективі, суспільстві. Ринкова економіка ставить перед випускниками сьогоднішньої школи цілком нові вимоги. Вони повинні опанувати компетентності й знання, що відповідають сучасним міжнародним освітнім тенденціям. Особливого значення набуває проблема формування життєвої компетентності й розвитку мобільності соціальної поведінки вже зі школи.
Компетентність – це сукупність компетенцій, що виявляють ґрунтовну обізнаність особистості у певних сферах діяльності..
Буди компетентним – зовсім не означає отримати багаж цінних знань, умінь та навичок. Це здатність та готовність особистості систематизувати та виявляти знання, уміння, навички у необхідний момент. Компетентність випускника школи – це його функціональна грамотність, яка дає змогу ефективно розв’язувати проблеми, що виникають у життєвих ситуаціях, на основі використання набутих у шкільні роки знань, умінь та навичок.
Компетентність завжди передбачає ініціативу, організаторські здібності, високу свідомість та здатність адекватно оцінювати власні дії, що виводять особистість на рівень нових можливостей особистісного та професійного становлення.

Складові моделі випускника

1.      Випускник має залишити школу професійно визначеним, володіти навичками простої трудової діяльності. Учорашній школяр має не просто володіти інформацією стосовно розмаїття світу професій, але й мати допрофесійну підготовку за одним із профільних напрямів, що допоможе йому правильно обрати місце подальшого навчання та успішно здійснювати навчальну та професійну діяльність.
2.      Випускник має прагнути до самоосвіти та самовдосконалення. Навіть раніше отримані знання можна втратити, якщо не прагнути до їх оновлення відповідно до вимог часу. Самоосвітня діяльність – складова особистісного розвитку.
3.      Творчий пошук має стати домінантою випускника школи на його професійному та життєвому шляху. Творчі здібності особистості та здатність до творчого самовияву, що розвиваються у шкільні роки, допомагатимуть  в успішній самореалізації випускника школи. Адже людину нині цінують за її індивідуальність, унікальність ідей та професійних рішень.
4.      Випускник повинен стати активним учасником суспільно-політичного та культурного життя країни. Якщо у вчорашнього школяра сформована потреба активної життєдіяльності, то він не може залишити поза увагою суспільно-політичне та культурне життя країни, де народився і зростав. Небайдуже ставлення до дійсності, вміння аналізувати та передбачати хід подій допоможе випускникові зайняти активну позицію на шляху формування та захисту своїх ідеалів та переконань.
5.      Випускник має бути свідомим громадянином, патріотом своєї країни. Не слід відпускати випускника у майбутнє без ґрунтовних історичних та правових знань. Юний громадянин має розуміти свою роль у соціумі та бути відповідальним за свої вчинки, за вчинки інших людей, що сприятиме розвитку демократичного суспільства.
6.      Випускник має бути готовим до усвідомлення батьківства. Створення міцної сім’ї, народження дитини – це ті життєві кроки  кожної людини, які треба робити усвідомлено, виважено, розуміючи всю відповідальність. Школа має сформувати у випускника сімейно-побутові компетенції, що допоможуть йому у майбутньому.
7.      Випускник має свідомо ставитися до свого здоров’я та довкілля.  Школа здійснює пропаганду здорового способу життя, формує потребу екоохоронного  типу поведінки, залучає молодь до природоохоронної роботи. Кожен випускник має володіти основами безпеки життєдіяльності, берегти та зміцнювати своє здоров’я, тому що тільки здорова особистість здатна реалізувати себе у повній мірі, бути щасливою та успішною.

Немає коментарів:

Дописати коментар